Paschal Pastoral Letter from Ukrainian Catholic Bishops of Canada
Pastoral Letter of the Ukrainian Catholic Bishops of Canada
On the Occasion of the Resurrection of our Lord 2014
To the Very Reverend Clergy, Monastics and Religious Sisters, Seminarians and Lay Faithful of the Ukrainian Catholic Church in Canada:
Christ is Risen! Indeed He is Risen!
“But we were hoping that he would be the one to redeem Israel…” [Lk. 24:21]
Dear Brothers and Sisters in Christ!
The words quoted at the beginning of this letter were spoken by two of Christ’s disciples as they fled Jerusalem. Dismayed upon witnessing the crucifixion, death and burial of Jesus, they did not recognize the Risen Lord when he caught up with them on their journey. They had been told that Jesus had risen from the dead but there seemed to be doubt in their hearts that such news was really true.
In these recent times our hearts and minds have been focused on the turmoil in our ancestral land of Ukraine. Indeed not only we, but many throughout the world have been caught up in the struggles of our brothers and sisters as they fight to defend the freedom of their native land. Their struggle against sin and injustice has been echoed in the readings and themes of the Great Lent services.
And we too, like the disciples of Christ, having witnessed these difficult times, may find it hard to rejoice in the resurrection of the Lord. Rather, we are searching for comfort in our fear and sorrow. Where can the people of Ukraine turn for support and guidance on their journey through these uncertain times? How can they rejoice in the resurrection of the Lord?
As the Risen Lord walked with his disciple on their way to Emmaus, he opened their hearts and minds by explaining to them God’s plan for humanity and the role Jesus carried out in this divine plan. Jesus said to the disciples: “Was it not necessary that the Messiah should suffer these things and enter into his glory?” [Lk. 24:26] In other words the journey to the resurrection to eternal life leads all of us through the valley of human suffering.
As we listened to the news reports from Ukraine, we often heard in the background the prayers and hymns of the faithful. We saw photos of priests holding high the holy cross in the midst of confrontation. We caught glimpses of sacred icons and banners standing firm against weapons and guns. And we witnessed a tent made into a chapel providing a place of prayer in the midst of turmoil. Indeed God has been with his people!
The final sign by which the disciples recognized Jesus was in the breaking of the bread – the celebration of the Holy Eucharist. At that point the Risen Lord then disappeared from their midst, but by then they had found the needed spiritual hope to renew their lives. They then declared: “Were not our hearts burning within us while he spoke to us on the way and opened the scriptures to us?” [Lk. 24:32]
Dearly Beloved in Christ!
This year as we gather to celebrate the resurrection of the Lord, let us find in this celebration the gift of hope for our lives and in the lives of those we hold dear. Let us hold aloft our faith in the Risen Lord as our sign of victory over the turmoil and despair that a world void of God’s love can only provide. Let us chant, “Christ is Risen” as a call of strength and support to all, especially our brothers and sisters in Ukraine, and a reminder that the Risen Lord is always with us.
We greet you all with this sacred proclamation: Christ is Risen! Indeed He is Risen!
+ Lawrence Huculak, OSBM, Metropolitan Archbishop of Winnipeg
+ Michael Wiwchar, CSsR, Bishop Emeritus of Saskatoon
+ Severian Yakymyshyn, OSBM, Bishop Emeritus of New Westminster
+ David Motiuk, Eparchial Bishop of Edmonton
+ Stephen Chmilar, Eparchial Bishop of Toronto
+ Ken Nowakowski, Eparchial Bishop of New Westminster
+ Bryan Bayda, CSsR, Eparchial Bishop of Saskatoon
Пастирське послання українських католицьких єпископів канади з нагоди христового воскресіння 2014
Всечесним Отцям, преподобним Ченцям і Черницям, Семінаристам та усім Вірним Української Католицької Церкви в Канаді,
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
“Ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля…” (Лк. 24: 21)
Дорогі у Христі брати і сестри!
Слова процитовані на початку цього послання висловили два Христові учні, коли вони втікали з Єрусалиму. Збентежені наочним свідченням розп’яття, смерті і поховання Ісуса, вони не впізнали Воскреслого Господа, коли він приєднався до них на їхньому шляху. Навіть звістка про те, що Ісус воскрес із мертвих, не змінила їхнього переконання, здавалося, сумнів заполонив їхні серця.
Останнім часом наш розум і наші серця були прикуті до трагічних подій на нашій батьківщині Україні. Дійсно не тільки ми, але весь світ співпереживав з нашими братами і сестерами у їхній боротьбі за свободу і незалежність своєї Батьківщини. Їхня боротьба проти гріха і несправедливості тісно переплітається з біблійними читаннями і основною ідеєю великопостних богослужінь.
І ми також, як ось ці Христові учні, ставши свідками цих трагічних подій, можливо, не зможемо радіти Господнім Воскресінням, радше, ми будемо шукати розраду у нашому страсі і смутку. До кого український народ може звернутися за підтримкою та порадою, щодо його шляху у цей складний час? Як він зможе втішатися Господнім Воскресінням?
На дорозі до Еммаусу Воскреслий Господь відкрив своїм учнями їхні серця і розум, пояснюючи їм Божий план для людства й роль Ісуса Христа у цьому божественному плані. Ісус сказав їм: “Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?” (Лк. 24:26) Іншими словами, подорож у воскресіння, до вічного життя, веде усіх нас через долину людських страждань.
Дуже часто, коли ми слухали новини з України на задньому плані ми могли почути молитви і церковні пісні. Ми бачили фотографії священиків, які високо тримали святий хрест посеред протистояння. Мимохідь ми бачили святі ікони і хоругви, які твердо стояли проти зброї і насильства. У розпал кризи, ми стали свідками, коли один з наметів на Майдані перетворили на каплицю, забезпечуючи місце для молитви. Дійсно, Бог був зі своїм народом!
Остаточною ознакою, за якою учні впізнали Ісуса, настала на ламанні хліба – у Пресвятій Євхаристії. У цей момент Воскреслий Господь зник з поміж них, проте саме тоді вони віднайшли так необхідну їм надію, щоб відновити своє життя. Потім вони заявили: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі, та вияснював нам Писання?” (Лк. 24:32)
Возлюблені у Христі!
Цього року, коли ми зберемося, щоб відсвяткувати Господнє Воскресіння, віднайдімо надію у цьому святкуванні у нашому житті і в житті тих, хто нам дорогий. Тримаймо високо нашу віру у Воскреслого Господа, як наш знак перемоги над потрясіннями та відчаєм, бо світ позбавлений Божої любові дає нам тільки це. Запрошуємо усіх заспівати: “Христос Воскрес,” як девіз нашої сили і опори для всіх нас, а особливо для наших братів і сестер в Україні, і як нагадування, що Воскреслий Господь є завжди з нами.
Вітаємо всіх вас святковим привітанням: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
+ Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ, Архиєпископ і Митрополит Вінніпезький
+ Михаїл Вівчар, ЧНІ, Єпископ-емерит Саскатунський
+ Северин Якимишин, ЧСВВ, Єпископ-емерит Нью-Вестмінстерський
+ Давид Мотюк, Єпарх Едмонтонський
+ Степан Хміляр, Єпарх Торонтонський
+ Кен Новаківський, Єпарх Нью-Вестмінстерський
+ Браєн Байда, ЧНІ, Єпарх Саскатунський